English
Русский
Deutsch
Español
Italiano
Français
Polski
Čeština
Қазақ
Зважаючи на легку доступність, українські Карпати багато хто з любителів піших подорожей вважають хіба що розвагою, не сприймаючи їх особливо серйозно. А даремно. Адже для багатьох трекерів Центральної Європи саме Карпати вважаються тренувальною базою для походів на більш складні маршрути. Та і сама Карпатська система, яка окрім України простягається з Польщі, Чехії, Словаччині в Румунію - вважається досить складною і не усі новачки справляються із складнощами.
Але що там складнощі, якщо вам гарантована подорож не просто в умовні гори, а в місце, де зупинився час, де від благ цивілізації ховаються цілі автентичні поселення зі своєю мовою, культурою, звичаями і повним небажанням приймати світ таким, яким він є зараз.
- Особливості маршрутів
Оскільки Карпати славляться своїми пішохідними треками, розділимо їх на категорії по складності. Найважчими вважаються Транскарпатський український трек (490 кілометрів із загальним набором висоти в 27 тыс.м.), похід по Чорногорському хребту (4,5 тыс.м.) і по Мармарошу (3 тыс.м.). Одразу треба зауважити, що головна складність треккинга визначається не стільки загальним набором висоти, скільки тривалістю маршруту.
Що стосується неймовірної складності пересування, то тут варто виділити пішохідні стежки по Горганам (а це суцільні кам'яні розсипи, якими неймовірно складно пересуватися особливо в дощову погоду і взимку) і Мармарош - найбільш скельна ділянка Карпат.
Умовно українські Карпати поділяються на такі масиви: Бескиди (Західна частина, зосереджена у Львівщині, заході Закарпатської і Івано-Франківської областей), Горгани (межа Прикарпаття й Закарпаття, біля курорту Буковель), Чорногора (6 двохтисячників - найвища і найпопулярніша ділянка), Буковинські Карпати (Чернівецька і південний схід Івано-Франківської області) і Гуцульські Альпи - Мармароський масив на кордоні України і Румунії (Закарпатська область).
Video by Ivankmit
- Край неба України — Чорногора
Чорногорський масив є не лише найвищим в українських Карпатах, але й найвидовищним для любителів природи. Саме тут зосереджені всі 6 піків, заввишки більше 2 тисяч метрів: Говерла, Петрос, Піп Іван Чорногорський, Бребенескул, Ребра і Гутин Томнатик. Тут же можна побачити найбільш високогірні карові озера України : Несамовите й Маричейку.
Сам по собі хребет Чорногора простягається на 40 кілометрів і являє собою природний вододіл між басейнами Прута й Чорної Тиси. Саме по вершинах основних гір і проходить пішохідна стежка.
Маршрут вважається підвищеної складності насамперед через загальну відстань. Досвідчені туристи в літній період долають його за три дні, а звичайні туристи за 6 днів. Починається маршрут з бази Заросляк (біля Ворохти), а закінчується в селі Дземброня.
Кращі оглядові майданчики на маршруті знаходяться на Говерлі, з якої в ясну погоду навесні і осінню можна побачити навіть околиці Івано-Франківська, а також карпатські вершини України України і Румунії. Також слід виділити гору Піп Іван Чорногорський, на якому розташована найвисокогірніша будівля в Україні - колишня обсерваторія Білий Слон.
Відзначимо, що Чорногора - улюблене місце і для зимових треккингов. Проте, тут варто враховувати те, що ця стежка дуже сувора. Щорічно близько десятка туристів гине, збившись з шляху або потрапивши під лавину на цьому хребті.
Також не рекомендується її долати непрофесіоналам самотужки в осінньо-весняний період внаслідок поганої погоди або небезпеки сходу лавини.
Ті, кого на Черногорі застає гроза - також дуже ризикують, оскільки місць, де б сховатися і пересидіти тут немає і ви запросто можете стати природною мішенню для електричних розрядів блискавки.
Але загалом - це прекрасний маршрут для пішоходів - добре промаркирований і з впізнанною стежкою по вершині хребта.
- Серце Карпат - Свидовець
Тут вже йшлося про Транскарпатський маршрут, який пронизує усю українську частку гірської системи із заходу на схід. Описувати такий тривалий трек не має сенсу. Зупинимося на його центральній частині - хребті Свидовець в Закарпатті.
Цей трек середнього рівня складності. Похід по ньому, хоч і має набір висоти майже в 3 тисячі метрів, але при цьому не опускається нижче 1500 м. Простягається хребет вододілом між басейнами Чорної Тиси й Тересви.
Починається похід в мальовничому селі Кваси, де зосереджено безліч джерел з мінеральною водою. Далі через полонину Браїлка стежка піднімається стрімко вгору на Малу Близницю, а потім й на саму Близницю - найвищу вершину цього хребта (1883 м.) далі маршрут простягається гірськими вершинами й високогірними каровими озерами Ворожеська, Догяска, Апшинець. Далі через славнозвісний перевал Легіонів хребет заходить в межі Івано-Фраківської області і тягнеться до села Бистриця.
Цікаво тут те, що практично кожна вершина на хребті є оглядовим майданчиком, з якого відкриваються найрізноманітніші краєвиди Карпат. І саме тут, на полонинах Свидовця, зростає рідкісна рослина, символ мандрівників - едельвейс.
- Прихована перлина українських Карпат
Мармароський масив - найбільш недооцінена серед простих туристів ділянка українських Карпат. При цьому, за висотою він поступається тільки Черногорі, а за природною красою й краєвидам, що відкриваються, - перевершує навіть Говерлу з Попом Іваном. Щоправда, стоп! Піп Іван тут свій. І це головна вершина Мармарошу з висотою 1936 метрів над рівнем моря. Аби відрізняти від Чорногірського, тутешнього Попа Івана величають Мармароським.
Самім хребтом проходить державний кордон України і Румунії. А це означає те, що для відвідування цього масиву і трека потрібен дозвіл від Мукачівського прикордонного загону. За відповідним документом треба звернутися в селі Діловому, біля Рахова, за адресою: вул. Требушанська, 60. І тільки після підтвердження права на проходження маршруту ви матимете змогу вирушати в похід.
Довжина цього трека складає близько 36 кілометрів. Маршрут починається в селі Діловому. Потім вирушаєте в гори на полонину Лисячу, з неї здійснюєте сходження на Попа Івана, проходите його, з малої відстані милуєтеся вершиною Безіменною (це вже Румунія), висота якої складає 1937 м., спускаєтеся на Лисячу полонину і пересуваєтеся до Ялинського водоспаду. А з нього і повертаєтеся до Ділового.
Треба відзначити, що місця тут знакові. Саме у Ділового знаходиться знак географічного центру Європи. Водоспад Ялинський є найвищим в Україні - знаходиться на висоті 1050 м. над рівнем моря. Висота самого однокаскадного водоспаду складає 26 метрів.
Сам же Мармароський масив має неофіційну назву "Гуцулські Альпи". Тут аж до клімату і поясної зональності все співпадає з найбільшою гірською системою Європи. Ну а види з оглядових майданчиків Попа Івана ви не відрізните від панорам Баварських або Швейцарських Альп.
Тут, на відміну від інших маршрутів, через погодні особливості вас можуть просто не пустити на сходження прикордонники. Так, що особливих застережень тут описувати не треба. Єдине до чого слід готуватися - це круті скелі.
- Край водоспадів і радянської воєнщини
Буковинсько-Покутські Карпати - теж дуже недооцінена частина цього гірського масиву. Всьому провиною є "Памір". Ні, не гірська система в Середній Азії, а радіолокаційна частина, розташована тут, яка довгі десятиліття холодної війни забезпечувала Радянському Союзу контроль за радіопростором Європи і переміщенням військової техніки. До речі, тут прокладені найлегші і найдоступніші маршрути. Набір висоти всього в 1,3 тисяч метрів, а відстань в 28 кілометрів. Трек починається в селищі Шепіт, де знаходиться водоспад Сучавський Гук. Далі маршрут слідує до перевалу Семенчук на вершину Томнатик, де розташовується колись засекречений об'єкт - станція радіолокації "Памір". До речі, багато хто бачив ці кулі на карпатських вершинах, розфарбовані візерунками української вишиванки. Це дивне місце - улюблений маршрут для українських сталкерів а також мілітаристських туристів з усієї Європи.
З "Паміру" маршрут піднімається стрімко вгору, на найвищу вершину Буковини - Яровицю (1576 м.), звідки відкривається прекрасний краєвид на українську Чорногору і Румунські Карпати. Далі маршрут проходить хребтом Томнатикул до річки Сучава і закінчується в селі Долішній Шепіт.
- Важливо знати!
Практично уся територія Карпат поділена на заповідники і національні парки. Тому розведення тут вогнищ категорично заборонене. Вирушаючи у багатоденний похід - запасайтеся газовим пальником зі змінними балонами.
Погода в Карпатах вкрай непередбачувана. Не довіряйте особливо погодним інформерам в гаджетах, майте дощовики влітку, весною і осінню, а також речі для переодягання. Вітер в Карпатах особливо сильний на вершинах. Будьте готовими до того, що піднімаючись з долин, де температура близько 30°C - на вершинах Чорногори може опуститися до 10°C - 15°C.
У горах поганий мобільний зв'язок, використовуйте оффлайн карти в гаджетах і паперові топографічні. Особливо взимку і в снігову весну, коли мітки на стежках занесені снігом.
У Бескидах, Буковинських Карпатах і Горганах, далеко від туристичних центрів і курортів відстань між населеними пунктами доходить до 30 кілометрів в умовах важкої пересіченої місцевості. Майте додаткові запаси продовольства! Вже в селах звертайтеся до людей, щоби переночувати в нормальних умовах.
Вирушаючи у багатоденний маршрут на Мармарош не нехтуйте правилом раз на день мобільним повідомляти прикордонників про своє місце перебування. Ваша забудькуватість може коштувати вам рятувальної операції з видворенням вас з маршруту і попаданням у відповідний "чорний список". Також потрібна реєстрація у рятувальників при сходженні на Чорногору з баз Коземщик (сіло Лазейщина, Закарпаття) і Заросляк (Івано-Франківська область).
Використовуйте сучасні спальники, намети, надувні килимки й каремати для сидіння - вони легкі й не відберуть у вас багато сил і місця в рюкзаках. Також заздалегідь придбайте собі трекінгові палиці, щоби зняти навантаження з ніг і хребта.
Диких тварин в Карпатах не так багато, але є навіть ведмеді. Тому, постарайтеся поводитися так, щоб не провокувати їх. Гучна розмова розчистить вам шлях від хижаків. А так - не "захоплюйтеся" ягодами далеко від стежок і взагалі не прокладайте нові маршрути.
Дотримуючись цих правил - ви не зіпсуєте собі відпочинок і враження. Та й найголовніше, адже від ведмедя не втечеш!
Марші в середньому тривають близько 40 хвилин (від привалу до привалу). В умовах стрімкого набору висоти або переходу через ущелини - це може бути менше кілометра. Не намагайтеся прораховувати свій маршрут лише за допомогою електронних або топографічних карт!
Не їжте всі підряд ягоди і не збирайте гриби! багато з них, навіть ті, які схожі на їстівні - насправді дуже отруйні. Не розгойдуйте почіпні і мотузяні мости (вони можуть бути старими й небезпечними).
- Коли йти?
Все залежить від вашого особистого досвіду і оцінки своїх можливостей. Піші походи в Карпати не припиняються круглий рік. Але ось зимовий перехід по хребту Чорногора - доля тільки професіоналів. Також не радимо навмання вирушати в Карпати раніше травня і пізніше за жовтень - погода там не стабільна. Ви запросто можете потрапити в справжню зиму або в затяжні дощі.
Якщо ви себе почуваєте новачком - не ризикуйте з багатоденних походів! Спочатку видеріться на будь-яку доступну вершину, а потім, оцінивши свої сили - можете зважитися на тривалий перехід, але обов'язково з гідом (інструктором), адже маркіровка на стежках іноді пропадає і окрім умовного дотримання по електронній карті, треба знати, а не чи перекрита стежка обвалом або деревами.
У сильну спеку (липень - початок серпня) - уникайте тривалих переходів по полонынам. Користуйтеся сонцезахисними окулярами і кремами.
Ну і найголовніше, без чого в гори не можна, так це без бажання і гарного настрою!
Читайте також:
➱ Подорожі з дроном: відповіді на типові запитання
➱ Буковель. Вічні вершини Карпат
➱ День і ніч серед хмар: цікаві факти про наддалекі перельоти
